Банк і суспільство

Фінансова і соціальна складові діяльності банку «Хрещатик» нерозривно пов’язані між собою. Особливо помітно це стало в останні роки, коли разом з капіталізацією банку зростає його соціальна активність. Культурологічні і меценатські проекти та акції вже стали невід’ємною складовою «хрещатицького» буття — щорічно банк вкладає тисячі гривень у розвиток освіти, культури, спорту, допомогу дітям, знедоленим і ветеранам. Це не залишилось непоміченим з боку громадськості: банк  у 2008 р. отримав вищий міжнародний рейтинг А+ як соціально відповідальний бізнес. При цьому банк прагне забезпечити системність у реалізації соціально орієнтованих проектів, програм підтримки підприємництва, цільових регіональних заходів, культурологічних і меценатських проектів та ін., бо для «Хрещатика» репутаційний капітал, корпоративна соціальна відповідальність — це логічне продовження чітко визначеної позиції банку у вирішенні завдань розвитку українського фінансового сектора в цілому і самого банку зокрема.

 

Серед принципів соціальної відповідальності значущими для банку є такі:

  • соціальна інноваційність — рух у бік соціально орієнтованих програм, продуктів і послуг. Унікальність „хрещатицьких” продуктів з цього погляду полягає насамперед у соціальній адаптації їх до найрізноманітніших верств населення. Крім того, одним з аспектів соціальної відповідальності є відповідальність у рекламно-маркетинговому просуванні банківських продуктів, тобто у відкритій і повній подачі інформації стосовно кожного з них, без „затушовування” реальних розмірів комісій та ефективних ставок;
  • благодійність, яка не тільки відтворює соціальну справедливість, а й відіграє дуже велику виховну роль. Банк уже багато років сприяє становленню і розвитку благодійних фондів, творчих колективів, центрів розвитку для дітей та юнацтва, приділяючи особливу увагу знедоленим дітям з 18 дитячих будинків у всіх регіонах країни, що перебувають під опікою банку;
  • співчуття: банк відкритий для всіх, хто опікується здоров’ям нації, її майбутніми поколіннями. Тому програми банку з підтримки медичних установ передбачають не тільки фінансування окремих проектів, а передусім пільгові умови при кредитуванні медичних закладів, цільову допомогу конкретним людям, активну участь у боротьбі з наркотиками, СНІДом та ін. Цікавим виявився новий проект банку під назвою „Найдорожчий скарб” — школа життя для вагітних і молодих матерів;
  • інвестиціями у майбутнє можна назвати принцип, згідно з яким банк підтримує обдаровану молодь, бере участь у Всеукраїнському і Київському конкурсах молодих підприємців, причому фахівці банку — активні члени журі. Підтримує банк проекти й інших молодіжних організацій, зокрема у 2007-2008 рр. банк „Хрещатик” став ексклюзивним спонсором міжнародної акції „Віфлеємський Вогонь Миру”;
  • згода, що передбачає підтримку уваги нашого суспільства до історичної спадщини України. Серед культурологічних проектів банку — постійно діюча виставка українського бурштину у Софії Київській, випуск „Бібліотеки банку „Хрещатик”, будівництво і реконструкція цілого ряду історичних пам’ятників, храмів і церков в Україні. Крім того, банк уже багато років дарує цінителям прекрасного подарунки у вигляді проектів, що підтримують мистецтво професіоналів і початківців. Серед найяскравіших — фестивалі театральної і народної творчості „Київ травневий”, „Карпатський вернісаж”, „Родина” ім. Назарія Яремчука, Венеціанське бієналле сучасного мистецтва (українська делегація), Конкурс класичної музики „Весняна рапсодія” та ін.;
  • цінність команди — так звучить принцип, який вважається одним з головних у роботі з персоналом банку. Для постійного підвищення професіонального рівня у банку засновано систему атестацій і безперервного навчання у двох рівнях. Значна увага приділяється особистій мотивації персоналу, науковій організації праці та ергономічним аспектам формування робочого простору тощо;
  • об’єктивність і відкритість — принципи, закладені у брендовому слогані банку „Хрещатик”. Виявляються вони не тільки у прозорості фінансової інформації, а насамперед у готовності до діалогу із суспільством, до чого залучаються всі можливі комунікаційні канали — від прямих контактів з представниками засобів масової інформації до науково-практичних і галузевих конференцій, „круглих столів”, симпозіумів та ін.